Війна позбавила нас можливостей задовільняти базові потреби. Одна з яких – базова потреба у безпеці. Однак не дарма є певні маркери мобілізації уваги та готовності діяти – це наші сигнали повітряної тривоги. Так ми знаємо, що щось може відбутись і підсвідомо до цього готові. Звісно, до усього готовим бути неможливо, однак зібрати свої сили та не бути напоготові вже пів справи. Тож те саме стосується пошуку психологічного ресурсу, який і може прикрити проблему з базовим почуттям безпеки. У нас є час поза межами нервової напруги та мобілізації сил, і саме його ми будемо використовувати для пошуку енергії, технік заземлення та прояву довіри та турботи про себе.
Не читаючи повністю текст вправи, візьміть аркуш вертикально та поділіть його на 3 рівні частини. Після цього:
- Малюємо велике дерево по частинам: у верхній частині аркушу малюєте крону дерева, у середній – стовбур, у нижній – коріння.
- Зверніть увагу, якої товщини стовбур, чи пухнаста крона, чи сильні корені? А тепер записайте себе: Чи хочете щось змінити?
- Реалізуйте своє бажання.
- На стовбурі напишіть свої ім’я.
- Коріння це те, що нас тримає, з чого ми отримуємо сили, те, що нас тішить. Те, без чого ми не можемо жити і те, що дійсно наповнює наше життя. Напишіть це. Кожен з пунктів то є сам корінець. То ж напишіть усе, що хочете.
- Рухаємось далі по стовбуру і до ходимо до крони. Усі ми знаємо, що у житті будь-якого дерева є непогода, є сонце, дощ, вітер, є теплі дні, є морози та завірюхи. Поміркуйте, які фактори у вашому життя змушують Ваше дерево хитатися? Напишіть це на кроні.
- Тепер подивіться, чи достатньо сил у корінні, що б дерево встояло, що ви можете додати у списки сили, що зміцнить його?
- Подивіться, чи кожен з зовнішніх факторів має протидію у корінні дерева. Додайте необхідне.
- Можна доповнити малюнок тим, що ви можете приємного зробити для себе тоді, коли втомлені. Виділіть собі час вдома, котрий буде регламентований та дійсно виконаний. Попросіть інших так само дотримуватись вашого власного часу для себе, для своїх сил та енергії.
- Напишіть план самопідтримки. Напишіть те, що мотивувало раніше, те, що мотивує зараз. Що піднімає вам настрій, що ви цінуєте у інших, що цінуєте у собі. Нагадуйте собі цей список тоді, коли відчуваєте, шо вас запас сил починає зменшуватись. Так навичка бути уважними до себе закріпиться і ви будете почувати себе значно краще.
Ніхто про вас не потурбується так, як ви. Адже ніхто насправді не відчує, що вам дійсно болить (у психологічному плані). То ж будьте собі другом та адвокатом. Слідкуйте за емоційними станами та відслідковуйте те, як і коли ви себе почуваєте. Адже усі ми слідкуємо за фізичним здоров’ям та відвідуємо лікарів, однак люди хворіють не лише фізично а й психологічно, нехтуючи станом власного психічного здоров’я.