ЖМЦНТТУМ
Варто пам’ятати основні правила та поради:
· Сьогодні будь-які емоційні реакції є нормальними відносно ненормальності подій, які навколо нас відбуваються. Так психіка намагається відгородити нас від того, що її ламає. Тому збирає всі базові сили для самозбереження.
· Емоції варто називати та приймати і давати їм конструктивний, неруйнівний (для вас та оточуючих людей) вихід.
· Не ділимося чи «взаємопідтримуємо» негативні емоції.
· Відсторонюємось від того, що не несе конструктивного обговорення чи не змінює реальність, яка є.
· Орієнтуємось на те, що можна реально змінити а не на те, що розчаровує або несе негатив, апатію чи просто роздратування.
· Будьте собі адвокатом та другом/подругою, а не критиком чи жорстким спостерігачем. Давайте собі відпочити, послухати себе, відчути те, що хочеться. Далі можна мотивувати себе на роботу, чи просто виплеснути негатив и працювати далі.
· Промальовуємо, прописуємо та відпускаємо емоції. Для цього використовуємо техніки «Написати листа собі чи тому, до кого спрямоване роздратування», Промальовуємо емоцію/стан так, як хочеться тим, чим хочеться. Далі, лист – викидаємо, рвемо на шматки, спалюємо і т.д. З малюнком можна вчинити так само, або, якщо є час доповнити його. Ми беремо інший колір і домальовуємо позитив, прикрашаємо деталями, візерунками і т.д. малюємо доти, доки нам не сподобається те, що ми створили. Так емоція приймає зовнішній прояв, а не «сидить у середині».
Як працювати з дітьми, які проявляють сильну або помірну емоцію на занятті?
1. Побачити її, назвати її разом з дитиною. Це потрібно для усвідомлення проявів та подальшого розвитку емоційного інтелекту.
2. Допомагати проявити емоцію у більш зручний спосіб. Можна робити з цієї групою дітей рухавки, у яких ви будете показувати будь-які динамічні дії, а діти- повторювати. Варто починати з повільного руху та набору рухів до швидкого. Так емоції перейдуть у фізичний прояв а нервова напруга стане фізіологічним виплеском. Вправу варто закінчувати, поступово зменшуючи темп.
3. Далі нехай діти сядуть і промалюють свій стан. За потреби доповнять малюнки. Можна змінювати послідовність етапів роботи. Наприклад промалювати- порухатись. Чи промалювати-порухатись-доповнити малюнок хорошим.
4. Якщо емоційні реакції однієї й тієї ж дитини повторюються більше 2-3 разів, варто звернутись до психологічної служби з запитом.
Процедура звернення:
1. Зв’язатись з психологом у зручному для Вас форматі.
2. Повідомити про суть проблеми.
3. Чекати загальну форму роботи з групою на 10-15 хвилин.
4. Отримати дієві рекомендації та використовувати їх у роботі.
