ЖМЦНТТУМ
Можна почати з того, що неативних емоцій немає і проявляти їх- найприродніше, що ми можемо для себе зробити. Наші емоції потрібні для считування інформації іншими, потрібні для акценту нашої уваги, що щось пішло не так.
То ж головне, чого варто навчитись – відслідковувати наші стани до зриву. Чи то стану смутку чи то гніву. Звісно, радість та піднятий настрій загалом констурктивний та емоційно-приємний і для нас і для інших. Це як лакмусовий папірець, по якому інші, зчитуютьа що з нами все гаразд. То ж що робити, коли стан не відстудковувався раніше, і тепер це активний дестабілізуючий зрив. Або просто стан, який нам не подобається, стан, що забирає сили, а не дає мобілізує їх?
1.дозволити собі прояв смутку, гніву, розчарування. Усе це Ваша природа та ваш світ, то ж дозвольте собі проявляти те, що болить. А потім вже працювати з тим, що і навіщо так накопилося…
2. винести його на матеріальну площину – промалювати, порвати папір, постукати по паперу олівцем, заштрихувати фігуру і т.д. Адже проявляти емоції варто безпечно для інших, не порушуючи їх межі та відчуття безпеки.
3. просто спокійно подихайте, замініть грудневе дихання на черевне. Зазвичай діти краще нас, дорослих, справляються зі стресом. Причина цьому легке переключення уваги та дихання черевом, і лише подорослішавши ми перелаштовуємось на грудне дихання. Хоча є виключення – є ті, хто має змішаний тип дихання. От їм і легше перелаштуватись, заспокоюючи себе.
4. робіть вдих коротшим за видих. Можете ознайомитись з технікою дихання за квадратом чи трикутником.
5. відслідковуйте емоції на етапі їх виникнення, розбираючи,звідки усе почалось. Виводьте емоції на свідомий рівень, дозвольте собі приділити час, розберіться, що дійсно Вас турбує та чому.
6. усе, що у нас залишається, прикріплюється власним досвідом. Тому якщо людина звикла агресувати, вмикати істерику, це означає одне- з вами це працює. То ж просто не підкріплюйте такі речі відносно Вас. Якщо Вас турбує, чому Ви злі чи сумуюте вечорами, подумайте, яка вторинна вигода з цього стану. Чому Ви залишаєте такий шаблон поведінки чи навіть цілий сфенарій у своїму житті? Якщо не можете поринути у власний світ емоцій, почніть з мінімуму. Кожного дня приділіть собі час і запитайте “Що я зараз відчуваю” або “Про що насправді говорпить мій емоційний стан?”. Будьте відверті та протягніть руку допомоги для себе самого чи для себе самої.
Наші емоції це наше здоров’я. То ж збережіть його самі, приділіть час психологічному благополуччю.
Цікавий факт – агресія не є негативним станом, і притаманна усім. Однак з досвідом ми вчимося використовувати її вірно, адже саме вона дозволяє нам досягати результатів, долати перешкоди. Адже використовуючи вольові навички ми стаємо успішними. А вольові зусилля це ніщо інше, як перевернута з голови на ноги агресія. То ж і вона – інструмент, який набуває сенсу тоді, коли ми самі визначаємо його призначення.
