ЖМЦНТТУМ
Кризові умови завжди негативно впливають на нас, а процес відновлення є результатом особистісного вибору. То ж коли щось трапляється, після впливу на нас цього зовнішнього чинника, вмикається алгоритм самозахисту. Він проявляється у побудові алгоритму подальших дій по алгоритму чи без нього. Це не говорячи про 3 типи реагування психіки: Замри, Бійся, Біжи. Аналіз навколишнього середовища — найперше що робить людина. Далі аналіз потребує узгодження з нашими діями. То ж:
- Попередньо обговорений алгоритм дій у кризових ситуаціях половина, і ще навіть більше половини, «успішності ваших дій». Успіхом такі речі, як вихід зі стресу та негативної ситуації, не назвеш. Однак можна використати таку назву для побудови яскравого уявлення про важливість наших дій. Тільки що з часом, коли біль від неї буде набагато меншою чи зовсім зникне можна буде назвати наші дії як успішні чи неуспішні, доречні чи недоречні відносно тієї ситуації, що склалася.
- Дії повинні задовольняти наші потреби та бути узгоджені з нашими принципами.
- Коли постає питання бути чесним перед дитиною чи ввести в оману, краще обрати чесність, однак не варто розповідати усе і зразу. Дотримуймося правила «Золотої середини». Тверезо подивіться на ситуацію довкола, та те, що дійсно важливо почути дитині. Наступним кроком буде пояснення, що ви поряд і робите усе можливе для безпеки дитини (так і повинно бути). Важливо приділити час тривожним питанням, адже за відсутності чесних відповідей на них, дитина більше тривожиться, а ніж тоді, коли ви на них відповідаєте. Бо ви — ще й дорослий.
- Завжди залишайтесь з дитиною в одному транспортному засобі.
- Будьте з тими, кому дійсно довіряєте.
- Доручіть дитині якесь маленька але корисне заняття, бути відповідальним за щось важливе — дуже цінно для дитини. Однак врахуйте її вік та підстрахуйте себе, якщо дитина не впорається з завданням.
- Заспокоюйте та підтримайте. «Не годуйте пустими обіцянками». Підтримайте довіру та повагу один до одного і Сила дитини буде зростати.
- Подумайте, чого саме хоче дитина, задаючи питання чи просто коли обіймає, вередує чи щось вимагає. Допоможіть, намагайтесь не критикувати.
- У взаємодії з дитиною використайте правило – 3 похвали на одне зауваження. І за певний проміжок часу (якщо будете чесними та щирими) побачите цікавий результат. Якщо тричі не похвалили, може пропустити зауваження? Можливо тут доречніше буде просто попрохати щось не робити, а не вказувати на помилку. Але і цьому має бути виключення.
- Шукайте власний ресурс. Так звані копінг стратегії (те, як справлятись з негативними явищами у житті, стресовими подіями і т.д.) є у кожного, шукайте ї точно знайдете.
- Творіть… разом. Це зближує, особливо коли війна.
Разом до Перемоги. Маленькими але впевненими кроками!
Практичний психолог, Вікторія Дончева
