ЖМЦНТТУМ
Базові поняття:
СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту (англ. AIDS) — сукупна назва уражень, що відбуваються на III—IV клінічних стадіях інфекції, яку спричинює вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).
Загальноприйнятою назвою хвороби на сьогодні є ВІЛ-інфекція (англ. HIV-infection, HIV/AIDS)[7]. ВІЛ уражає імунну систему людини, знижуючи при цьому протидію організму різним ВІЛ-асоційованим захворюванням [1].
Проблема розповсюдження та лікування ВІЛ/СНІД – проблема комплексна, що містить у собі широкі психологічні, соціальні, економічні, моральні аспекти, а отже у своєму вирішенні потребує комплексного підходу. Поєднання зусиль медичних фахівців із зусиллями спеціалістів інших галузей, перш за все психологічної, соціальної, економічної, юридичної, дасть можливість забезпечення комплексного лікування та супроводу ВІЛ/СНІД-інфікованих та запобігання подальшого розповсюдження ВІЛ у суспільстві [2].
Психологічна служба усіх закладів освіти працює на тим, що б діти знали про ВІЛ/СНІД, знали джерела його розповсюдження, зараження та особливості передачі. Роблять так звану просвітницьку роботу, адже краще попередити та запобігти, Ніж рятувати та повертати до психічно-здорового ритму життя. Адже хвороби це не лише медичні втручання а й психологічні зміни особистості. І у даному випадку, як і у багатьох інших медицина та психологія йдуть нога у ногу, турбуючись про своїх клієнтів.
Отже:
ВІЛ передається:
- Через кров – при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.
- Статевим шляхом – підчас незахищених статевих стосунків.
- Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.
ВІЛ-інфекція – це соціально небезпечне інфекційне захворювання, що розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), довготривалого переживання (персистенції) ВІЛ в лімфоцитах, макрофагах та клітинах нервової тканини. Хвороба характеризується прогресуючою дисфункцією імунної, нервової, лімфатичної та інших систем організму. Відповідно до сучасних уявлень ВІЛ-інфекція відноситься до невиліковних хвороб, має тривалий хронічний перебіг і, в разі відсутності ефективної терапії, закінчується смертю хворого.
Статистика:
На сьогодні ВІЛ-інфекція поширена по країнам усіх континентів і її поширення в світі носить назву пандемії ВІЛ/СНІДу, а в Україні розвивається епідемія ВІЛ/СНІДу. В країні зареєстровано понад 170 тис. ВІЛ-інфікованих, але за підрахунками експертів про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих; загальна кількість людей, які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377 600.
ВІЛ передається:
- Через кров – при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров (сперма, виділення піхви, грудне молоко) від ВІЛ-інфікованої особи до здорової людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.
- Статевим шляхом – підчас незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.
- Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю. Ризик інфікування зростає під час годування дитини груддю, при важкому перебігу хвороби у матері та складних пологах.
ВІЛ не передається:
- При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні
- У лазні та сауні
- Підчас поцілунків
- Обіймах та рукостисканні
- При чханні та кашлі
- Через поручні, дверні ручки, столи, стільці
- При укусах комарів чи інших комах [3].
То ж як захистити себе
- Виконувати усі вищезгадані пункти.
- Серйозно та відповідально ставитись до свого життя та власної безпеки. Адже саме ми самі робимо вибір, і від цього залежить те, яким буде наше життя потім.
- Незважаючи на те, що поки вакцини проти цього вірусу не існує, ми можемо вести здоровий спосіб життя, бути відповідальним у виборі партнера, не вживати наркотики та відповідально ставитись до свого життя та здоровя.
Адже за усе ми будемо нести відповідальність, і якщо не зараз, то потім. То якщо знати, діяти, застерігати інших у благо нашому психічному, фізичному та емоціональному благополуччю, ми можемо змінити те, на що дійсно маємо вплив.
Список використаних джерел
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%86%D0%9B/%D0%A1%D0%9D%D0%86%D0%94
- Баришева О. І. Психологічний супровід ВІЛ-інфікованих: цілі, завдання та зміст діяльності психолога / О. І. Баришева // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. – 2012. – Вип. 38. – С. 162-170. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_012_2012_38_25
- ЧАС ОБИРАТИ ЗДОРОВ’Я. Про ВІЛ/СНІД. Режим доступу: https://phc.org.ua/dlya-pacientiv/pro-vilsnid
Практичний психолог, Вікторія Дончева
