ЖМЦНТТУМ
Сьогодні перед нам вже не постає питання де і як роздобути інформацію. Сьогодні різноманіття медіа створює свою реальність, у якій бореться за наші перегляди. Інколи за цією гонитвою втрачається саме призначення ЗМІ- доносити правдиву та актуальну інформацію, і замість неї ми отримуємо інформацію, яка не відповідає достовірності але є “клікбейтом”. Clickbait сайти – веб-сайти, дохід яких залежить від кількості переглядів розміщеної інформації. Тобто ні про яку достовірність чи чистоту створеної інформації мови йти не може. так ми, попадаючись на цікаві і кричуща заголовики потрапляємо в патстку наративів, які веде те чи інше ЗМІ. Наратив — це спосіб, яким розказана історія: та сама послідовність подій, в яких беруть участь ті ж самі персонажі, може бути розказана зовсім по-різному, організована в різні наративи. тож перед нами постає питання правильно споживати інформацію, яка є довкола. Як говорить одна приказка “Краще бути голодним, ніж їсти що попало” і це про нашу медіаграмотність.
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ – ЦЕ ВМІННЯ ОДЕРЖУВАТИ ДОСТУП, АНАЛІЗУВАТИ, СТВОРЮВАТИ, РЕФЛЕКСУВАТИ І ДІЯТИ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ МЕДІАМЕСЕДЖІ У ШИРОКОМУ РІЗНОМАНІТТІ ФОРМ.
Що ж допоможе нам бути медіаграмотними?
- вміти побачити неправдиву інформацію (фейк), її показниками може бути так сама “кричущість заголовків”, назви або описи які говорять про ексклюзивність інформації, які ви можете отримати, логічні помилки у висвітленні сюжету та занадто прості висновки з того, про що нам хотіли сказати, певне “розміщення правди на поверхні”.
- критичне мислення, яке виходить своїми питаннями за межами того, про що нам пишуть або говорять. Питання можуть бути наступного типу:
2.1. Чіткість та акуратність надання інформації
2.2. хто є власником каналу та чи вигідно саме йому цей наратив? Чи допускається тут інша, протилежна думка. Чи дійсно “дослідження є дослідженням або заказним фактом”.
2.3. чи є інші джерела які про це говорять, хто вони відносно один-одного.
2.4. інформація донесено чисто та акуратно чи занадто різко, категорично та шаблонно?
2.5 наскільки це дані є актуальними насправді?
2.6 що саме доночить цей сюжет, про що він насправді?
2.7. які цінності піднімає інформація?
2.8. до чого вас дійсно готують цим сюжетом та що за цим дійсно стоїть.
Для “більш просунутих користувачів” можна згадати пункт по перевірці власника домену певного сайту та ЗМІ, його дійсних власників; індекс цитування сайту та його рейтинг.
Поради по перевірці достовірності інформації не є вичерпними, тож їх сукупність може допомогти вам фільтрувати медіа контент, одна універсальних порад не існує. Єдине, що може ще допомогти то ваше внутрішнє відчуття від спожитої інформації, аналізу того, що це просто контент, який транслює їх ідеологію та наративи. А ми знаємо що такі речі важливі але для кожної фірми, компанії та коремої людини вони свої. І наш вибір — споживати свідомо та критично є нашою необхідністю на відповідальністю. Якщо це дійсно нас турбує.
Інформація взята з курсу “Медіаграмотність: практичні навички” платформи “Prometheus” та власного досвіду
Практичний психолог ЖМЦНТТУМ, Вікторія Дончева
