ЖМЦНТТУМ
У період підліткового віку відбувається багато змін в організмі та психіці дитини – пошук себе, формування власного «Я», зміни в гормональному плані. В цей період дуже легко отримати залежність від чого завгодно, зокрема наркотики та алкоголь. Це складний процес який має біологічну, психологічну та соціальну сторону, де біологічна сторона відіграє навіть більшу роль.
Розберемо все детально і поступово, почнем з того, як працює залежність на біохімічному рівні.
Сильну роль у появі залежності відіграє незрілість мозку підлітка. Прифронтальна кора, що відповідає за самоконтроль і прийняття рішень, ще не повністю сформована, тоді як лімбічна система (відповідає за емоції, мотивації та поведінкові реакції) вже активна. Це веде до дисбалансу та імпульсивності. Під час вживання психоактивних речовин або прийняття участі у діяльностях які викликають залежність, наприклад, азартні ігри, активується дофамінова система яка відповідає за відчуття задоволення і нагороди.
Дофамін – це нейромедіатор, який викликає відчуття задоволення. Коли ви виконали якусь роботу і відчуваєте через це сильну радість та задоволення – це і є робота дофаміну. Коли мозок отримує дозу дофаміну, йому це подобається і він прагне повторювати це ще і ще для отримання нової дози дофаміну. Це не є чимось поганим, це те як працює наш мозок і це необхідно для нашого нормального функціонування. Але це може грати і проти нас. При регулярному отриманні надмірних викидів дофаміну, мозок поступово втрачає чутливість до нього, що змушує людину повторювати дію знову й знову, шукаючи той самий ефект.
Варто зазначити, що цей механізм працює не тільки стосовно психоактивних речовин, а і при інших активностях які можуть викликати залежність. Наші звичні, «природні» джерела дофаміну (розмови з друзями, виконання цікавої роботи, хобі і тд.) зазвичай не дають дуже багато його. А психоактивні речовини є такою собі «дофаміновою бомбою». За мінімум зусиль з нашого боку вони дають величезний виплеск дофаміну який мало з чим можна порівняти. І мозку це подобається, він хоче цього ще і ще. З цього моменту людина потрапляє в залежність і доволі важко з цього вийти, а самостійно в рази важче.
Але деякі речовини впливають не лише на дофамін, а й на серотонін (наприклад, екстазі, ЛСД), змінюючи сприйняття та емоційний стан. Те, на яку систему буде впливати наркотик (на дофамінову чи сератонінову) залежить від нього, і те, які відчуття викликає наркотик також сильно відрізняються від їх типів.
- Дофамін — це про мотивацію, драйв, досягнення, бажання діяти.
- Серотонін — це про емоційне благополуччя, стабільність, внутрішній баланс, уважність, пам’ять.
Деякі наркотики та їх дія:
Марихуана – відчуття розслабленості, уповільненості, раптові напади сміху або «втикання» в одну точку, може проявлятись тривожність, параноя, паніка, манія переслідування. Після ефекту порушення пам’яті, координації та мотивації.
Кокаїн – сильна ейфорія, надмірна енергія, знижена потреба у сні, відчуття «всесильності». Після ефекту апатія, вигорання, депресія.
MDMA (екстазі) – «відчуття любові до всіх», тепла, втрата страхів, тривоги, відчувається щастя. Після ефекту сильна виснаженість, спустошеність, депресія.
Героїн (та інші опіати) – сильне розслаблення всіх м’язів організму, можлива навіть зупинка дихання через це, теплота, сонливість, відсторонення від реальності. Після ефекту дратівливість, пригніченість, апатія, ломка.
Галюциногени – зорові та слухові галюцинації, потряпляють нібу у якусь «гру» з фантастичним світом, втрата відчуття часу, простору та тіла, відчуття «глибини та прозріння», може бути сильна ейфорія або страх, тривога. Після ефекту емоційна втома та нестабільність, амнезія, нерозуміння реальності.
MDVP («солі») – агресивність, гіперактивність, галюцинації, параноя, паніка, манія переслідування. Після ефекту сильна депресія, суїцидальні думки, зниження конгнітивних функцій, ломка, епілептичні напади.
Роглянемо тепер фази появи та розвитку залежності.
- Експериментальна фаза: це перша проба, частіше це відбувається «з цікавості» або «за компанію». На цьому етапі людина ще не думає про постійне вживання і не відчуває загрози з цього приводу.
- Фаза вживання наркотиків: на цій стадії вже більше встановлюється контакт з людьми які також вживають їх, шукає наркотики і відкладає все більше грошей на них. При цьому зовнішніх проявів особливо немає, дотримується гігієна як зазвичай та все ще турбується про зовнішній вигляд. Але з’являється «похмілля» після прийому наркотиків.
- Фаза зловживання наркотиками: все більше і більше коло спілкування складається з людей які вживають наркотики, минулі соціальні зв’язки починають руйнуватись. При стресових ситуаціях одразу намагається прийняти дозу, з’являються перепади настрою. З цього моменту життя підлітка «летить вниз», він перестає ходити до школи, не виконує свої обов’язки, сильні проблеми зі сном і харчуванням. Всі гроші які може знайти витрачає на наркотики, бере борги.
- Фаза залежності: на цьому етапі по максимуму оточує себе однодумцями які також вживають наркотики, всі минулі зв’язки повністю розірвані. Все частіше бреше, вчиняє крадіжки. Людина втрачає можливість не приймати наркотики, постійно в пошуку нової дози. Формується толерантність – мозок звикає до звичайної дози і для отримання бажаного ефекту потребує все більшої і більшої дози.
Що може стати причиною виникнення залежності?
Доволі часто люди намагаються «перебити» негативні моменти які з’являються у їхньому житті (втрата близької людини, насильство стосовно їх, тривалий стрес) алкоголем/наркотиками/цигарками, вважаючи, що це допоможе їм справитись з цим, що це їх заспокоює. Також виникненню залежностей спонукають деякі психічні порушення, такі як: депресія, тривожність, РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності) та інші. Одноманітність життя та відсутність цікавого дозвілля веде до пошуку «цікавих відчуттів» у психоактивних речовинах.
Підсумовуючи це – в момент пережиття сильного стресу з будь-якої причини людина намагається «сховатись» від цього, «перебити» це чимось, що на її думку робить їй краще, адже під час прийому наркотиків або алкоголю людина в моменті перестає думати про ці проблеми, вона не відчуває стрес або сум, втрачає відчуття часу та розуміння важкості проблем в її житті, вона тікає від цього туди, де цього немає. За допомогою психоактивних речовин людина намагається зробити своє життя «цікавішим» та отримати відчуття радості якого їй не вистачає в повсякденному житті.
Ознаки того, що підліток може бути залежним
- Різкі перепади настрою, дратівливість, агресивність або, навпаки, апатія.
- Зникнення інтересу до раніше улюблених занять або друзів.
- Зміни у режимі дня: безсоння або надмірна сонливість, порушення апетиту.
- Часті та необґрунтовані пропуски занять у школі, зниження успішності.
- Втечі з дому, обман, дрібні крадіжки або борги.
- Поява нових, часто старших за віком, знайомих.
- Приховування свого телефона, переписок, особистих речей.
- Занедбаний зовнішній вигляд, втрата інтересу до гігієни.
- Різкий запах від одягу або тіла, сліди на шкірі (наприклад, сліди від ін’єкцій).
- Зникнення грошей або цінних речей з дому.
Важливо: одна-дві ознаки не є приводом для паніки, але якщо таких змін відбулось багато в останній час і все тільки погіршується – це вже може бути приводом для спокійної, але серйозної розмови та консультацій з фахівцями.
Що можуть зробити дорослі для профілактики залежностей?
Довірливі стосунки
- Ви маєте бути опорою для дитини яку вона не має боятись, вона має знати, що ви їй можете і хочете допомогти, але не через насилля чи крики. Це лише спричинить відчуження і навіть загострення проблеми. Не кричіть, не засуджуйте – приймайте те, що вона вам розповідає. Якщо ваша дитина вирішила поділитись чимось особистим, прийміть це серйозно та з повагою, так вона висловлює свою довіру до вас, не зробіть так, що б вона шкодувала про це рішення.
Звертайте увагу на зміни в поведінці
- Як вже я зазначав вище, є певні «маркери» того, що підліток став залежним від психоактивних речовин. Не ігноруйте різкі зміни в поведінці, але і не потрібно одразу висловлювати негатив та «претензії». Просто запитайте, без агресії, чому в останній час він/вона почали вести себе інакше. У зміни поведінки може бути безліч причин і не обов’язково через залежність.
Не карайте за помилки – давайте підтримку
- Якщо дитина зізналась у залежності – не карайте. Вона вам довірилась і зізналась в цьому, якщо ви проявите агресію то втратите цю довіру. Поговоріть про це з нею, розкажіть про ризики яку несе залежність, запропонуйте звернутись до спеціаліста за професійною допомогою.
Допоможіть знайти радість у житті без шкоди для здоров’я
- Заохочуйте дитину до занять спортом, творчістю, допоможіть знайти цікаву активність для дитини. Усе, що буде давати відчуття радості, прогресу, успіху стане сильною опорою. Це буде стимулювати дофамінову систему і ризик шукати заміну цим відчуттям у психоактивних речовинах буде відповідати.
Будьте прикладом
- В більшості випадків дитина буде ставити вас як приклад, особливо в ранньому віці, вона сприймає все через призму «якщо для моїх батьків це норма то і для мене теж». Якщо хтось у родині зловживає алкоголем, то навіть найщиріші слова про те, що “пити — це погано”, навряд чи матимуть вплив. Дитина не слухає — вона спостерігає. І якщо в її найближчому оточенні вживання алкоголю — звична справа, то саме це вона сприйматиме як норму, незалежно від того, що їй говорять дорослі.
Залежність не виникає в один момент. Це доволі тривалий процес і є результатом великої кількості обставин серед яких нестача уваги, підтримки та розуміння зі сторони однолітків та близьких.
Найкраща профілактика залежності – ваші довірливі та міцні відносини з дитиною та наявність цікавої для неї діяльності.
Діти хочуть почуватись щасливо та відчувати радість у житті, якщо вони не зможуть цього отримувати у здоровий спосіб, почнуть шукати шкідливі способи отримати це.
Джерела:
- https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC5751741/
- Практикум “Особливості формування залежностей від психоактивних речовин сучасних підлітків. Консультативний підхід.” Спікер: Алла Калінчук
Практичний психолог, Максим Лукашевич
